Христина Соловій & Мертвий Півень - Гобелен

Khrystyna Soloviy & Мертвий Півень - Гобелен


Знов наді мною виростає сонм
Він як собор. У ньому я щотижня
Молюсь, і ти з'являєшся – всевишня –
Коли вібрує простір в унісон
З серцебиттям і темрява колишня
Стискає подих, і серед колон
Крихкої тиші б'є у камертон
Терпке бажання! – смак дарує вишня:

Я прагну поцілунку, я тебе
Зі сну виводжу, юна наречена
Нас огортає сяйво голубе
І опускає течія зелена

...Торкання уст, лякливе і слабе
Вплітається в малюнок гобелена