Бумбокс i Сергiй Жадан - Правда

Ходить повітрям утомлений Яків,

значить межу між зимою і літом.

Човен рибальський кИдає якір,

Ніби пакетик із чаєм ліптон



Рання пора безнадійно впертих,

пора повертань і пора продовжень.

Ось капітан розглядає берег,

наче газету старих оголошень.



Скільки вивчати води зимові,

Як прочитати знаки повчальні.

Мудрість — вона не лише у слові,

але й мовчанні.

Скільки питань у ранковій мові,

Гаснуть поволі вогні причальні.

Щедрість — вона не лише в любові,

але й прощанні.



Той капітан — щирість

Той капітан — радість

Той капітан — вірність

Той капітан — правда



Рване повітря, наче вітрила.

Вітер ламає нічні причали.

Мені важливо, що ти говорила.

І надважливо про що мовчала.



Жовто до ранку світять ліхтарні,

світять знесилено, до знемоги.

В небі зимовому, ніби в лікарні,

Живуть відвертості і тривоги.



Дивна пора відчайдушно сміливих,

довгі часи голосних і тихих.

Гоїться по осінніх зливах

моря нічного болючий вивих.



Скільки питань у ранковій мові,

Гаснуть поволі вогні причальні.

Мудрість вона не лише у слові

Але й мовчанні



Той капітан

Що у шторм в неспокій

Вголос сміється і люльку палить

Той, хто думки твої знав напам’ять

Любив тебе тебе й твоє дно глибоке

Йому байдужі чужі причали

Тиша мов повінь проти повчання

Мудрість його не лише у слові

Але й в мовчанні мовчанні