Роман Стахнів - Мамо

Я живу кожен день, щоби прожити,
Але кожен день треба любити.
Треба дякувати Господу Богу
За, можливо, тяжку, але життєву дорогу.
І велике, найбільше, щире спасибі
Мамі моїй, моїй найдорожчій людині.
Моїй найріднішій, моїй найціннішій.
Ти дала мені найголовніше.

Мамо моя, чи вистачить часу
Подякувати за своє життя.
Мамо моя, ти кажеш випити чашу,
Яка би не була вона гірка і терпка.
Я дякую, мамо, тобі за терпіння,
За те, що ти чуєш навіть, коли я мовчу.
Я дякую, мамо, за благословіння.
І що через мене сивієш, собі не прощу!

Час кудись втік, і все помінялось,
Змінилися ми і зовні, й в душі.
Було горе і радість, але якось так склалось,
Що я не говорю, що люблю, тобі...
Я жити спішу, я вічно у справах,
І не помічаю я твоїх турбот.
Вибач мені що зробив для тебе так мало –
Написав лише цих декілька нот.