ЧАС - На старій лавці

ЧАС - На старій лавці

Сам тепер чекаю на дощі...
Зараз на дзвінок навіть немає шансів...

Все це тримаю у собі...
Мій дитинства друг, як мені тебе знайти?
Пам'ятаєш, світ ми хотіли підкорити?
Давай, як раніше, разом вийдемо у двір...

Знаю, мабуть, ти вже не згадуєш свій дім,
Та між нами прірва, яку важко обійти...
Наші номери - це лише гудки,
Спогади підкажуть, де нас можна віднайти...

Все мабуть не з нами було,
Разом ми грали в футбол
Гроші останні на їжу,
Що візьмемо на ставок

Погляд дитячий і щирий,
Ребра одні та і шкіра
Шкода, світ має годинник
Знаєш, тепер тут один я...

На старій лавці
Сам тепер чекаю на дощі...
З вікон той самий запах борщів,
Що тобі варила мати
Мабуть, вже не пам'ятаєш як її звати

На старій лавці...
Років скільки нам - не рахують пальці
Крики до вікна долітали вранці
Зараз на дзвінок навіть немає шансів