DNK RomaNa - Торкнутися Тебе

Торкнутися тебе, холодною краплею відчуваю теплий лист,
Як полотна мазками імпресіоніст,
Як влітку пар росою сріблястою ліг.
Торкаюсь ніжно, серце кидається в біг.

Світло ліхтарів, оповитих туманом, затамовує погляд, неначе арканом.
Жовтими плямами сигналізує, як повний місяць, гіпнотизує.
Дорога, кордони, новини, готелі, на самоті я неначе в пустелі...
Затори, машини, люди навколо,
Стакан з недопитою кока-колою.

Торкнутися тебе, що мене спонукає?
Це тільки я знаю, торкаюсь тебе…
Я торкаюсь тебе, що мене наближає?
І швидко встигаю, торкаюсь тебе...

Торкнутися тебе,
А перший промінь сонця зранку проросте
Теплом для проліска, що навесні росте,
Торкаюсь, а те поле всередині цвіте,
Строкате поле з почуттів до тебе.

Холодом хаос керує думками, фото твоє заспокоїть ночами.
Оберігаєш від небезпеки, хоча ти від мене достатньо далеко,
І уявляю, як притискаєш, крізь кілометри мене зігріваєш,
Зором вовчиці біжу за спиною, неначе обидва вампіри з тобою.